Художник зі світу «зірок». Юрій Лабунець

Сьогодні він працює вже не з маслом, а з комп'ютерною графікою. Створювати неповторні образи зірок української естради стало його покликанням. Руслана, Козловський, Гайтана, Катя Бужинська,... і це далеко не весь список. Знайомимося з Юрієм Лабунцем, він же художник-дизайнер видавництва «Такі справи».

Modna: Юрій, як на вашу думку, художниками народжуються чи стають?
Ю.Л.: Не пам'ятаю точно хто, але хтось із «великих» сказав геніальну річ: талант — це велика праця. Мало народитися просто талановитим, потрібно ще дуже багато працювати.

Modna: Ви вважаєте себе більше художником чи дизайнером? Чи варто розділяти ці поняття?
Ю.Л.: Я не поділяю. Одне повинно підживлювати інше. Скажімо так, я зараз мало малюю руками, але малюю на комп'ютері... Це практично те ж саме.

Modna: Відомо, що Ви раніше працювали на телебаченні з комп'ютерною графікою, а зараз зупинилися на поліграфії. Чому так?
Ю.Л.: Спочатку мене дуже сильно приваблювала графіка, а потім з'явилися нові програми, які не зовсім влаштовували. Тому я пішов з 3-вимірної мультиплікації і спробував себе в поліграфії. Поки що мені це подобається. Далі — буде видно.

Modna: Виникає питання «поліграфічного» характеру: як максимально привернути увагу плакатом?
Ю.Л.: Створити картинку непросто... Іноді доводиться з нічого робити яскравий образ, що запам'ятовується. Перед тим, як починати щось робити доводитися розглядати матеріал кілька днів. Ходити і думати, не приступаючи до роботи. А потім, можна і за 10-15 хвилин створити те, що можна вважати цікавою і якісною продукцією.



Modna: Напевне і в цій сфері справжньому асу необхідна психологія...
Ю.Л.: Цілком згоден. Змальовуючи картинку, потрібно враховувати інтереси того кола людей, до якого намагаєшся донести інформацію. Інакше можна залишитися просто непоміченим. Взагалі, багато факторів впливають на успіх... Також немаловажливі такі нюанси, як посидючість і величезне бажання отримувати нові знання.

Modna: Вам доводилося працювати над створенням візуального образу зірок української естради?
Ю.Л.: Працював я з Русланою фактично протягом 5 років. У 2004 році, коли вона готувалася до Євробачення, я їй робив поліграфію. Починаючи від буклетів, плакатів, листівок, проспектів. Також займався дизайном багатьох дисків для неї.



Modna: Чи можна сказати, що у вас склалися дружні стосунки за ці роки?
Ю.Л.: В принципі — так... Вона з поїздок мені привозить монетки та талісмани... Знаючи про моє захоплення нумізматикою

Modna: Працюєте з самими «зірками» чи людьми, які відповідають за їхнє промо?
Ю.Л.: Буває по-різному. Іноді працюю безпосередньо, іноді приходять люди, фахівці, які працюють на них. З Русланою я працював особисто, а потім з її менеджером Яною Прядко. Зараз вона співпрацює з Віталієм Козловським. З нею прекрасні взаємини.



Кузьма Скрябін вважає за краще працювати безпосередньо зі мною. Він завжди сам вирішує свої питання.



З Таїсією Повалій я працював безпосередньо через Ігоря Ліхуту, її продюсера і чоловіка. До речі, ось з ним мені завжди дуже легко працювати. Це людина, яка прекрасно знає, чого хоче.



Modna: Чи можете перерахувати з ким доводилося працювати, крім Руслани, Козловського, Скрябіна, Повалій...
Ю.Л.: Руслана, Козловський, Гайтана, Катя Бужинська, чесно сказати, мало тих, з ким я не працював...

Modna: Чи важко знаходити спільну мову з «зіркою»?
Ю.Л.: З ними не важко працювати, оскільки вони нормальні люди, які чогось досягли в житті. І... один професіонал приходить до іншого... Вони фахівці у своїй галузі. Я ж - у своїй. І тут ніби, йде позитивний взаємообмін, який вимагає відмінного результату.
Існує думка, що одні - запальні, інші — примхливі... Буває іноді... І вибухи, й образи... Але в цілому, коли йде до процесу завершення і «зірка» бачить кінцевий результат, то усе стає на свої місця. І практично у всіх випадках я залишаюся задоволеним, тим, що вийшло. І ті ж «зірки», приходять наступного разу знову до мене.

Modna: Зрозуміло, процес творчий, не можна однозначно сказати, що от з тим комфортно, а от з тим — ні...
Ю.Л.: Можу сказати, з ким взагалі комфортно. От із Ліхутою, з ним завжди легко працювати. З тим же Скрябіним — абсолютно без проблем працювати...



З Русланою важче в тому плані, що вона завжди знає, що хоче бачити в кінцевому результаті. Але не завжди має в своєму розпорядженні той матеріалом, який я можу отримати для роботи. Часто дизайнер «зав'язаний» на матеріалі, який приносять замовники.

Modna: Як Ви вважаєте, чи є ще до чого прагнути?
Ю.Л.: Я не вважаю себе найкращим дизайнером і манією величі я ніколи не страждав і страждати, сподіваюся, не буду. Розвиватися завжди є куди. Дуже часто я дивлюся не тільки на свої роботи, але і на роботи своїх колег. Коли мені щось подобається з їх робіт — я дійсно цим захоплююся. Якщо я бачу, що щось не те, то так воно і є... До своїх робіт ставлюся прискіпливо. Іноді, звичайно буває так, коли замовник приходить зі своєю ідеєю, яка мені не дуже подобається і доводитися діяти вже в цих рамках.

Modna: Чи хотілося коли-небудь написати картину... схожу на «Джоконду» Леонардо... Увічнити своє ім'я?
Ю.Л.: Скажімо так, коли мені було 20 років я займався поезією, живописом та іншими речами. Тоді я говорив, що хочу написати найкращий вірш, намалювати найкращу картину і полюбити найкрасивішу жінку.

Modna: Що вдалося?
Ю.Л.: (Сміючись) Іноді я знаходжу в Інтернеті свої вірші. Буває таке... Якщо люди, які мають у своєму розпорядженні їх на своїх сайтах, це говорить про те, що не дарма це все було... Я не знаю, чи написав я кращий вірш в житті, але люди читають. Щодо картини — кожного разу щось пишу, маслом вже фактично рідко працюю, а в основному тільки на комп'ютері. Є речі, які подобаються людям. Сказати, що це найкраще моє - не можу. Може. Я ще не написав... А може, вже написав... і не помітив... і таке буває.

Я думаю, поки людина жива, у неї є горизонти чогось досягати... коли пропаде інтерес чогось досягати, значить, людина померла. Помер як людина, помер як особистість, помер як творча особистість.