MODNA - інтернет магазин для жінок, новини моди, гороскопи, рецепти
укр рус
0 товарiв на 0.00 грн.
Курс WebMoney: 1.10
ВхідРеєстрація
розваги



Мы в Twitter





Мы в Facebook

інтерв'ю

Зустріч з Нікасом Сафроновим. Хроніки Сорочинського ярмарку

Нікас Сафронов
За давньою традицією, Сорочинський ярмарок цього року проходив у кінці літа. Ця пора багата дарами природи, тому і ярмарок рябів багатством пропонованого товару. Останні проміннячка теплого сонячного світла гріли гостей ярмарку.

Біля картин, представлених на ярмарку помічаємо відомого режисера кіно Віктора Мережко. Разом з Нікасом Сафроновим вони милуються шедеврами українського художника. Мережко захоплювався картинами, а його супутник пасивно стежив за вибором метра арту.

Виктор Мережко и Никас Сафронов выбирают картины на Сорочинской ярмарке

Так, не часто зустрінеш кращого художника, Нікаса Сафронова, ось так, серед ярмарку. Якщо мало хто знає про творчість цього гранда російського сучасного мистецтва, то ми нагадаємо — Нікас Сафронов є професором Ульянівського університету (філії МДУ), академіком міжнародної академії творчості, член кореспондент Російської академії мистецтв, дійсний член академії РАЄН, а з 2006 року — дійсний член королівської академії культури, освіти і мистецтва при ООН. А ще, виявляється він з 2008 року — почесний громадянин Росії, а в 2004 році Міжнародний Біографічний Центр назвав Нікаса Сафронова «Кращим художником року» і присудив йому почесне звання «Жива легенда».
Безперечно, людина просто унікальна! Але насправді, жодного пафосу властивих титулів у поведінці Нікаса немає. Вибравши момент, коли пан Мережко був зайнятий вибором картини, Нікас відповів на наші запитання:

Мodna: Добрий вечір, що для Вас особисто є Сорочинський ярмарок?

Нікаc: Сорочинський ярмарок — це історія України... Росії... Це — Гоголь... Це... містика. Це — символізм... Це — мистецтво. Це — стан душі і серця. Це — стосунки... Це — любов... Це... Розкутість. Це... весілля... Це — травнева ніч... Утоплениця. Вій Гоголя... І так далі, і так далі.

Все наповнене містикою, але вже не так як, скажімо, було 20 років тому, все по-іншому було, але все-таки, ще зберігся дух... Є люди, які щиро вірять, є люди, які щиро працюють — ось цей художник Михайло Онацько, який сподобався Мережко, пише картини наївні... Це дуже красиво, душевно... Хоча вони вже теж «пущені на потік», але все-рівно, залишилася хоч би ілюзорна частина ось цієї історії. І це — Росія.

Я маю на увазі, звідки пішла віра, релігія... Душа, серце..., те, що описали великі майстри такі як Достоєвський, Пушкін... Ті, хто любив Україну, тут жив... Тобто, в цьому є дружба стосунків, аполітичність. Немає політики ось у цьому... Ось є... ярмарок — є товар, є покупець. Багатий американець — будь ласка, багатий росіянин — будь ласка. Ось це і є — справжнє. А то ось політики створюють — ось це треба любити, ось цього не треба любити... У цю віру не треба вірити, зараз ми свою створимо... Я не люблю політику...

Я вважаю що справжнє мистецтво, а ярмарок — це справжнє творче однорідне мистецтво, воно поза політикою. Воно не має кордонів. Воно не має простору і часу. Ось це для мене є... Сонце. Це... природа... життя...

Під час нашого інтерв'ю, Віктор Мережко продовжував уважно вивчати картини Михайла Онацько. Видно було, що йому подобається багато чого з творів автора, але потрібно було зробити вибір. І це було зробити нелегко. Нікас же, дав повну волю Віктору Мережко зробити свій вибір самостійно. Народ їх впізнавав, просив автографи або сфотографуватися на пам'ять. Не було відмовлено нікому.

Никас Сафронов и украинский художник на Сорочинской ярмарке

Після чергового автографа наш діалог з Нікасом був продовжений.

Мodna: Є спільність і, звичайно, різниця культур української та російської. Ви приїхали сюди побачити самобутність української культури, можливо, почерпнути для себе якісь джерела для майбутньої творчості?

Нікаc: Не приховуватиму, є акцент український. Є український колорит, побут... Який більш направлений на цю частину історії... Західна Україна, Східна... Але все одно, тут залишаються витоки якісь... ми ніби стикаємося з чимось дуже зворушливим... достойним... Тут якась є незвичність. Для мене це зворушливо... І я вважаю, що це вже моя... батьківщина. Я купив щойно в Шишаках будинок.. ..І ось Мережко Віктор Іванович теж купує будинок в іншій частині села... Ми на бричці їздитимемо один до одного в гості. І до художника Михайла... Дивитися його нові роботи... І радіти тому, що ми є. Радіти тій можливості, що ми можемо це прожити... Цей, ще якийсь, відрізок часу здоровим і щасливим життям... яке нам дарував Господь...

Після нашої бесіди Нікас приєднався до Віктора вибирати картину народного творця. Михайло був щасливий від зустрічі з високими знавцями арту, що раптово з'явилися... Видно було, що йому так хотілося багато про що поговорити... Добре, що є Сорочинці..., де хоч раз на рік творчий народ може просто зустрітися і поспілкуватися один з одним уволю. Напевно, все-таки, спасибі Гоголеві...
Автор: Ростислав Барчан
Всi інтерв'ю

коментарі

 
Просування, дизайн, розробка інтернет-магазину - tag.ua