Мода 20-х років (частина I)

Як і сама історія, мода має тенденцію повторюватися. Судіть самі: брюки кльош 60-х і 70-х поступилися місцем бріджам 80-х, які, у свою чергу, стали прабатьками кльошів 90-х. Все нове – це добре забуте старе? Чи придумати просто більше нічого?

Ні для кого не секрет, що колискою моди є, звичайно ж, Франція. Так вже історично склалося, що саме з цією країною пов'язані найвідоміші імена модної індустрії і найкричущі тенденції цієї примхливої панночки. Знову ж таки, історично закономірно і те, що світове поширення цих тенденцій було не прямим шляхом з батьківщини Ейфелевої вежі.

А диктували моду завжди Сполучені Штати Америки. Адже саме звідти, з пагорбів Голлівуду, кіноімперії всіх часів та народів, що розкинулася на живописних схилах західного узбережжя, розліталися у всі куточки земної кулі образи останніх трендів у платті та зачісці, і саме з блакитних телеекранів ми завжди знімали візерунки, захоплюючись красою кіноактриси, дивуючись красі їх костюму. Тому, думаю, буде зовсім не дивно розглянути історію розвитку моди з цієї точки зору, з'ясувати, яким чином та або інша тенденція потрапила на північноамериканські землі, яких змін зазнала і, як склалася її подальша доля по дорозі на європейський континент. Інше питання в тому, що до нас, в країну, прикриту залізною завісою, доходили ці тенденції із запізненням і далеко не всі.

Що носили жінки у 1920-х? Ким були Мерлін Монро або Одрі Хепберн? Що таке «вертушка»? Відповіді на всі ці запитання Ви знайдете в серії статей про модну еволюцію ХХ століття. З'ясуєте, з яким запізненням доходила мода до великого і могутнього Радянського Союзу. І, звичайно ж, пригадаєте молодість, читаючи про модні фішки того періоду.

Мода 1920-х — Ера «вертушки»
1920-і роки були часом великих змін. Навіть перед Першою світовою війною спостерігався активний прояв жінками своєї незалежності. Цих рішуче незалежних жінок охрестили «вертушками» — британський неологізм 1912 року, що базується на порівнянні цих жінок з неопереними пташенятами, що залишають своє гніздо. З початком Першої Світової війни жінки узяли на себе ролі, які раніше були прерогативою чоловіків. Ейфорія і відчуття свободи, яке прийшло з кінцем війни 1918 року, забезпечили родючий грунт для процвітання нового незалежного жіночого духу, що чинить опір необхідності повернутися на кухню.

Двадцяті роки побачили, право голосу жінки на виборах, Гарлемське відродження, сухий закон і неймовірний фінансовий підйом середнього класу. Автомобілі й електроприлади зробили життя людей легшим і подарували їм більше дозвілля. Неймовірні, блискавичні соціальні зміни, які ударили по країні, яскраво відбиті в жіночій моді цього десятиліття.


Мистецтво
Американський графік-дизайнер Чарльз Дейна Гібсон (Charles Dana Gibson) (1867-1944), створив одну з перших фотографій красуні у своєму ряду ілюстрацій «Дівчина Гібсона». Ця незалежна жінка стала зразком для наслідування жінок 20-х і була використана в багатьох ар-деко.

Поведінка
Жінки-вертушки були відомі не лише завдяки моді 20-х років, але і поведінці, що характеризується мірою, в якій вони намагалися вийти за грані того, що було прийнятним і вважалося «вихованим». Вони їздили на велосипедах і водили автомобілі, пили (часто на публіці), курили сигарети через довгі мундштуки і були сексуально розкріпаченими, влаштовуючи «вечірки пестощів», еквівалент Бурхливих Двадцятих сучасних сексуальних вечірок. Як витікаючий знак їх унікальності і роз'єднаності, у вертушок з'явився навіть свій власний лексикон.



Початoк 20-х
Жіноча мода 1920-х років характеризувалася тенденціями в одязі вертушок. Їх мода була гермафродитним стилем плаття, яке надавало вертушці молодого і хлоп'ячого вигляду. Яскраві особливості жіночого одягу в 20-х — це короткі спідниці та занижені талії. Силуети початку десятиліття довгі та циліндричні, зі спідницею, що опускалася на 17-25 см нижче коліна. Не дивлячись на відносно прості силуети, широка різноманітність деталей була дивовижною. Навіть недорогий, готовий одяг з каталогу або мережі магазинів, як, наприклад Сірз, демонстрував оригінальний ряд кроїв і оздоблень.


Бюст притискували, щільно обмотуючись тканиною, і плаття сиділи прямо і вільно, часто з голими руками і заниженою талією. В ході розвитку Бурхливих Двадцятих, край плаття піднявся до коліна, а до кінця десятиліття зовсім відкрив їх, дозволяючи вертушкам вільно кружляти танцмайданчиком під ритми джазу двадцятих років у скандальних стилях Чарльстона, Шиммі та Блєк Боттом. І на завершення всього цього, вертушки почали користуватися косметикою, що до цих пір робили лише актриси і повії!

У довгого прямого стилю було безліч варіацій. Однією з надзвичайно популярних модних тенденцій було плаття баска (Basque dress) або стильне плаття (Robe de Style). Цей стиль плаття краще всього відомий з красивих творінь Джин Ленвін (Jeanne Lanvin). Це, свого роду, компроміс між прямим силуетом двадцятих і старомодною спідницею-дзвіночком. Воно представляло собою трубчастий ліф, драпірований до заниженої талії, потім пишна спідниця (не косо обрізана, а зібрана в талії), що закінчується на середині ікри або кісточки. Вони були дуже популярні для денного і вечірнього виходу.

Плаття за одну годину
Новіший і простіший силует надавав жінкам великої свободи, не лише фізично, відмовою від корсетів, але і давав більше часу. Оскільки десятиліття прогресувало, жінкам ставало набагато швидше і легше одягнутися, або в домашніх умовах самим пошити собі одяг. «Плаття за одну годину» було розроблене в 1926 році Інститутом Жіночої Моди.